Враженнями від Форуму поділився керівник Академії Роман Гринюк:
Учора відвідав регіональний форум «ВІННИЧЧИНА ІННОВАЦІЙНА: ЛЮДИНА-ОСВІТА-БІЗНЕС-УРЯДУВАННЯ», присвячений актуальним питанням сьогодення. Спікери на різних панельних секціях мали можливість відповісти на питання: які знання і навички потрібні українському бізнесу для зростання; яка роль бізнесу в плеканні освіченого і продуктивного капіталу.
У цілому отримав позитивні враження від заходу, як завжди захопили виступи Pavlo Sheremeta і Владислав Скальський. Побачив зацікавленість в очах учасників, представників бізнесу, освіти, органів влади і місцевого самоврядування, громадськості.
Але, в котре переконався: між бізнесом і освітніми закладами досі існує комунікаційна прірва. Представники компаній говорять про нестачу компетентних кадрів, а заклади освіти – про необхідність адаптації навчальних програм під сучасні реалії. Але взаємодії, яка б давала конкретний результат, поки що бракує.
Що з цим робити? Потрібен діалог в форматі партнерства. Бізнес має активніше залучатися до навчального процесу, відкривати стажування та менторські програми. Роль держави в цьому процесі повинна змінитися, бути більш ефективною, що може призвести в перспективі до значного зменшення державного замовлення, а роль лідера серед замовників візьме на себе бізнес!
Однак, це не означає, що університетська освіта не важлива для підготовки кадрів для бізнесу. Тут є як свої переваги, так і недоліки. На мою думку, багато залежить від університетського менеджменту, який повинен бути націлений на зміни, оперативне вирішення проблем, відстоювання академічної автономії, мати світогляд, який заперечує односторонній підхід до принципу студентоцентризму, у навчальному процесі участь приймають два суб’єкти, які повинні комунікувати між собою, мати взаємну мотивацію, тоді результат навчання буде якісним, а ще – вони мають постійно навчатися і удосконалюватися. Очільники освітніх закладів повинні не боятися брати на себе відповідальність.
Яка ж роль таких освітніх інституцій, як UAdvise! Можливо, моя точка зору дещо суб’єктивна, але мені здається, що такі структури щодо надання освітніх послуг працюють сьогодні більш продуктивно, вони швидше адаптуються до змін на ринку праці та потреб замовника, їх фокус спрямований на практичні навички; велике значення має мотивація до ефективності, що не завжди має місце в університетах і коледжах; індивідуальний підхід до суб’єктів навчання, швидкість у прийнятті рішень і відсутність бюрократії теж впливають на якість бізнес-освіти.
Дозволю собі завершити позитивною тезою: Попереду для українського освіти багато викликів, але й не менше можливостей!