В українському законодавстві давно є невизначеність у питаннях множинного громадянства. Конституція України (стаття 4) проголошує принцип єдиного громадянства, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Множинне (подвійне) громадянство не передбачено ані Конституцією України, ані законодавчими актами, однак і юридична відповідальність за наявність у громадян України паспортів інших держав також не встановлена. Таке положення законодавства надає можливість українцям активно користуватися цими прогалинами в своїх особистих цілях. Однак з 2014 року ця невизначеність почала створювати значні проблеми на практиці. Тому Президент України В. Зеленський вносив до Верховної Ради України декілька законопроєктів, які стосувалися множинного громадянства в контексті його заборони, однак жоден з них парламент так і не розглянув. Сьогодні, коли через повномасштабне російське вторгнення майже два с половиною мільйони українців виїхали за кордон, гнучкість у питаннях множинного (подвійного) громадянства може стати ключем до їхнього повернення, а також для возз’єднання етнічних українців з Батьківщиною. Враховуючи це, риторика змінилась та Глава держави подав до Верховної Ради України проєкт Закону №10425 «Про деякі питання у сфері міграції щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України» від 22.01.2024 р. (далі - законопроєкт), зазначивши, що він дасть змогу запровадити інститут множинного громадянства.
Законопроєкт покликаний розв’язати наступні проблеми: врегулювати правовий статус іноземців, які захищають Україну; залучити більше етнічних українців до відбудови держави; відвернути ризики демографічної кризи; врахувати актуальні загрози з боку країни-агресора. У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що Верховна Рада України має визначити перелік держав, громадяни яких можуть отримати український паспорт в спрощеному режимі, а також визначити особливості набуття громадянства України деякими категоріями осіб. Також парламентарі мають окреслити категорію осіб, які подаватимуть зобов’язання припинити іноземне громадянство для набуття громадянства України. До того ж передбачено оновлення списку категорій осіб, які не можуть отримати громадянство України. І, звісно, уточнюються та доповнюються підстави щодо втрати українського громадянства. Однак, враховується, що позбавити людину українського громадянства не можна, якщо внаслідок цього вона стане апатридом, тобто особою без громадянства.
Біпатризм або подвійне громадянство означає перебування особи одночасно в громадянстві двох держав. У міжнародному праві це розглядається як більш широке поняття «множинне громадянство», а саме як одночасна належність особи до громадянства двох або більше держав (ст. 2 Європейської конвенції про громадянство). Деталі щодо правового режиму множинного громадянства прописуються в окремих міжнародних договорах між державами.
Сучасне міжнародне право не містить загальновизнаної регламентації питань, пов’язаних з множинним громадянством, та у світі сьогодні немає однозначної позиції стосовно цього явища. Однак, воно завжди було інструментом захисту національних інтересів. Саме тому сильні держави, що мають глобальні інтереси у світі, визнають множинне громадянство. Так, цей інститут діє у 130 державах світу, серед яких Бельгія, Болгарія, Данія, Іспанія, Канада, Кіпр, Латвія, Литва, Німеччина, Польща, Португалія, Румунія, Сербія, Сполучене Королівство, США, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швеція, Швейцарія. Натомість, деякі держави його не підтримують повністю або частково (наприклад, Австрія, Єгипет, Індія, Індонезія, Китай та ін.).
Серед плюсів закріплення множинного громадянства в українське законодавство варто виділити:
- можливість представників української діаспори отримати громадянство України, цим самим зберегти зв’язок із співвітчизниками за кордоном, зацікавити їх справами Батьківщини;
- полегшення процедури працевлаштування та ведення бізнесу за кордоном українцями, можливість вільно працювати у двох державах;
- додаткові гарантії реалізації та захисту прав і свобод особи, особливо щодо права на свободу пересування територіями обох держав, проживання в обох державах, права на повернення або еміграцію тощо;
- безперешкодне користування системою охорони здоровʼя, соціальним забезпеченням, освітою держав громадянської приналежності;
- можливість національних меншин мати громадянство як України, так і держави свого етнічного походження (болгари, румуни, угорці, євреї тощо);
- вихід «із сірої зони» сотні тисяч, якщо не мільйонів українців, які вже мають декілька паспортів;
- сприяння залишенню громадянства України українцями, які виїхали за кордон;
- використання як інструменту державного менеджменту для налагодження відносин України з європейськими державами.
Проте у множинного громадянства існують і мінуси, бо слід пам’ятати, що громадянство - це не лише права, а й обов’язки:
- подвійне оподаткування (однак, у деяких випадках міжнародні угоди дозволяють уникнути цього);
- статус військовозобов’язаного в усіх державах громадянської приналежності.
Звісно, не можна обійти увагою такі нагальні питання, що виникають при обговоренні ухвалення запропонованих законодавчих новел:
Чи будуть запропоновані новели відповідати Конституції України? Відповідь: стаття 4 Основного Закону нашої держави закріплює, що «в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом». Чинним є положення статті 2 Закону України «Про громадянство України», де зазначено, що «у разі, якщо громадянин України набув громадянства іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України». Отже, вносити зміни до Конституції України для запровадження множинного громадянства не потрібно. До того ж, варто наголосити, що під час дії воєнного стану змінювати норми Основного Закону взагалі заборонено.
Чи можна буде виїхати за кордон з множинним громадянством військовозобов’язаним під час воєнного стану? Відповідь: наявність ще одного громадянства, окрім українського, не дає право військовозобов’язаним, яким обмежено виїзд за кордон на час воєнного стану, вимагати, щоб їх випустили за кордон.
Чи втратять громадянство України українці на окупованих територіях, де масово «роздають» російські паспорти? Відповідь: примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства російської федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України.
Отже, резюмуючи, можна з певністю стверджувати, що в умовах сьогодення запровадження інституту множинного громадянства може стати великим плюсом для України та для світового українства. Сьогодні, як ніколи, Україні потрібні мізки та руки закордонного українства, щоб перемогти і відбудувати державу, і це забезпечить їхню повноцінну участь у політичному, економічному та громадському житті України.
Матеріал підготувала:
Лілія НІКІТЕНКО
кандидат юридичних наук, доцент,
експерт з питань розвитку конституціоналізму